Соціальний запит

Соціальна-економічна ситуація,що склалася на сучасному етапі розвитку України,кризові явища у сфері економіки і фінансів зумовлюють необхідність посилання соціального захисту людей,які перенесли інсульт,визначення пріоритетних напрямів у цій роботі,одним із яких є рання реабілітація хворих.
Шлях до здоров’я людини починається з поваги до хворої людини!
Сьогодні,практично,перед кожним із нас – особисто чи організацією – постає проблема вибору власної ролі стосовно людей,які перенесли інсульт,пройти мимо,чекати,що хтось їм допоможе; шукати шлях до вирішення проблеми.
Реабілітаційні заходи стосовно таких хворих мають розширюватись за рахунок розвитку сфери реабілітації,яка повинна починатися на госпітальному етапі,щоб у подальшому люди після перенесення даного захворювання могли максимально повернути свої природні здібності та втрачені можливості для повноцінного життя у суспільстві.
На первинному рівні медичної допомоги не передбачено реабілітаційної допомоги населенню.Чому саме така допомога має починатися з первинного рівня?Тому,що лікарі загальної практики - сімейної медицини та медсестри найкраще володіють інформацією про хворих,які перенесли інсульт та мають фактор ризику щодо інсульту.
Інсульт являється всесвітньою епідемією,яка щорічно вражає біля 70 мільйонів людей на нашій планеті.За 2014 рік у м.Малині та Малинському районі було зафіксовано 118 інсультів.В червні 2014 р. у КЗ ”ММРЦПМСД” було відкрито кабінет фізичної реабілітації,який почав свою роботу саме з надання допомоги інсультним хворим.Але,на жаль,в штатному розписі не передбачено такої посади,як реабілітолог,тому фахівець змушений працювати за трудовою угодою.З іншого боку кожного року не працевлаштованих випускників-реабілітологів все більше й більше не зважаючи на велику потребу в них.
Існує чимало реабілітаційних приватних закладів та закладів санаторно-курортного типу,які дозволити собі може не кожен хворий,що потребує допомоги через їх дорогу вартість.Як показує досвід,інсультні хворі залишаються надалі з обмеженими можливостями,якщо своєчасно не надати реабілітаційну допомогу їм та родичам,а саме: необхідно компетентно проінструктувати оглядальників про правильне лікування,положення,про раціональне харчування,про своєчасне фізичне навантаження,про особисту гігієну хворого,тощо.Такі заходи повинні починатися з 3-5 дня від початку інсульту,та продовжуватись на домашньому етапі лікування,тобто необхідна програма надання реабілітаційної допомоги,яка на сьогоднішній день відсутня в м.Малині,так і в Україні в цілому.

Цілі і завдання

Мета програми:
Розробити комплекс заходів соціальної психологічно- фізичної реабілітації інсультних хворих та довести ефективність засобів та методів психо-фізичної реабілітації у лікарняний період і в домашніх умовах відновного лікування шляхом часткового та повного відновлення втрачених функцій у хворих з їх соціальною адаптацією в сім’ї,суспільстві.
Звернути увагу органів міської влади та МОЗ на потребу в реабілітологах для первинного рівня та необхідності вирішення їх працевлаштування на законодавчому рівні.
Завдання програми:
1.Здійснення ранньої фізичної реабілітації на госпітальному етапі лікування.
2.Виявлення та відбір хворих,які потребують ранньої фізичної реабілітації закладами охорони здоров’я.
3.Реалізація індивідуальних реабілітаційних програм,розроблених з урахуванням рівня тяжкості захворювання та можливостей кожного хворого.
4.Рання фізична реабілітація безпосередньо у сім’ї з участю та залученням до програми родичів хворих.
5.Створення звичайного середовища,без ізоляції від суспільства,як це відбувається у реабілітаційних закладах санаторно-курортного режиму.Рання соціальна інтеграція в суспільство.
6.Ознайомити з програмою та провести навчання середнього медичного персоналу з правильності та послідовності надання реабілітаційної допомоги інсульт ним хворим.
7.Проінструктувати родичів з правильності догляду за хворими задля швидшого одужання і профілактики ускладнень.

Заходи по реалізації

1.Створити доступ до хворих у ранній стадії інсульту та до хворих з обмеженими фізичними можливостями після перенесення захворювання.
2.Розробити методику роботи в сім’ях,в яких проживають хворі з особливими потребами.
3.Включити в плани роботи медичних закладів надання відповідної допомоги щодо соціальної реабілітації(адаптації) хворих та їх подальше існування в соціумі.
4.Проведення нарад,семінарів,з питань,реабілітації хворих з особливими потребами за участю представників влади та громадських організацій,медичних працівників.
5.Залучення спеціалістів установ та організацій соціального захисту до участі в роботі сприяння соціальної реабілітації хворих з обмеженими фізичними можливостями.
6.Залучення благодійних та громадських організацій,суб’єктів господарювання,які провадять підприємницьку відповідальність до роботи з хворими з обмеженими фізичними можливостями.

Результати та перспективи

Очікувані результати реалізації Програми:
1.Повне одужання частини хворих,які були задіяні до програми.
2.Повне відновлення втрачених можливостей у частини хворих.
3.Поява можливості самообслуговування хворих.
4..Пристосування хворих з частково втраченими можливостями до соціуму,до сім’ї.
5.Привернення уваги міської державної влади до проблеми реабілітаційної допомоги інсультним хворим,в плані кадрового та фінансового забезпечення.

У перспективі: здійснення ранньої фізичної реабілітації на госпітальному етапі лікування.Реалізація індивідуальних реабілітаційних програм,розроблених з урахуванням рівня тяжкості захворювання та можливостей кожного хворого.Рання фізична реабілітація безпосередньо у сім’ї з участю та залученням до програми родичів хворих.Рання соціальна інтеграція в суспільство.
Привернення уваги влади до проблеми реабілітаційної допомоги інсультним хворим,в плані кадрового та фінансового забезпечення.