Ріка любові
Соціальний запит
На великий жаль, в українському суспільстві з часів Радянського Союзу до сьогодення збереглася медична модель інвалідності. І таким чином, інвалідність розглядається як хвороба, захворювання, патологія - свого роду убогість маленької людини. Таке ставлення як послаблює соціальну позицію самої дитини, породжуючи відчуття власної ураженості і «другорядності», так і відокремлює його від нормального дитячого співтовариства, посилює його нерівний соціальний статус. В цивілізованих країнах вже з минулого століття існує тенденція відноситися до людей з особливими потребами як до рівних. Але, не дивлячись на те, що в 2008 році президент України Віктор Ющенко підписав важливий документ, конвенцію про права людей з інвалідністю, який повинен був змінити відношення до цієї категорії людей, в країні на цей час це питання знаходиться в важкому стані.
І сьогодні часто дитина просто ізольована від суспільства - і неважливо, росте він в сім'ї або перебуває у спеціалізованому навчальному закладі, він не може «на рівних» проявити себе в соціумі.
В Кривому Розі, як і в інших містах і селах, сотні сімей опинилися в безвихідному становищі через невелику кількість у нашому місті установ, які б займалися соціальною реабілітацією дітей – інвалідів. Для нормального життя дітей з особливими потребами немає транспорту, куди можна зайти з коляскою, пандусів у шкільні та позашкільні заклади, центрів, де могли б навчатися діти з особливими потребами разом зі здоровими дітьми. Проблема інвалідності не обмежується медичним аспектом, вона в набагато більшій мірі є соціальною проблемою нерівних можливостей. І головна проблема дітей-інвалідів порушення їх зв'язку зі світом, обмеженість пересування, бідності контактів з однолітками.
Ми виходимо з того, що:
- дитина, що має інвалідність, може бути також здатною і талановитою, як і його одноліток, що не має проблем зі здоров'ям, але виявити свого обдарування і розвивати його, заважає нерівність можливостей.
- дитина - не пасивний об'єкт соціальної допомоги, а індивідуум, що має, як і всі, своє право на задоволення соціальних потреб - в знаннях, спілкуванні, творчості і т.п.
Тому, ми впевнені, що ідея нашого проекту є актуальною та своєчасною.
Цілі і завдання
Мета проекту: продовження роботи по інклюзії дітей з особливими потребами в світ здорового суспільства та формування позитивного ставлення до них в оточуючому просторі.
Завдання пректу:
- продовжити просвітницьку діяльність серед батьків, учнів, громадськості щодо проблеми дітей с особливими потребами;
- активізувати волонтерські групи за потрібними напрямками діяльності;
- створити відеотеку з інформацією про людей з особливими потребами, які досягли успіхів у житті в Україні і за її межами;
- скласти план спільних заходів з дітьми з особливими потребами і провести їх;
- організувати постійне спілкування з сім’ями, в яких є діти з особливими потребами.
Заходи по реалізації
- Організація круглих столів з людьми з обмеженими можливостями з метою обговорювання питань, що сто-суються проблем інвалідності в суспільстві, інклюзії в су-спільство здорових людей;
- організація класних годин «Я хочу жити так, як ти»
- організація волонтерських команд за різними видами діяльности;
-залучення зацікавлених батьків до волонтерської та благодійної діяльності
- визначення сімей з дітьми – інвалідами для розвитку ві-дносин та допомоги
- розробка заходів спільної діяльності
- створення збірки віршів Богдани Аскевич (незрячої дічини);
- проведення конкурсів, свят в басейні для дітей з особливими потребами, які займаються в групі, організованій Ольгою Пашолок;
- організація акцій «від серця до серця», присвячених святкуванню Днів народжень дітей з цієї групи;
- проведення спільних зустрічей сімей з 6-А классу школи з сім,ями, в яких є діти з особливими потребами;
- організація спільного відвідування цирку;
- організація відвідування Різдвяних свят, які проходять в Католицькому храмі з визначеною групою дітей;
- організація спілкування у мережі Інтернет;
- створення інформаційного простору навколо проблеми для висвітлення проблем дітей з особливими потребами (виступи на радіо, друкування в пресі…)
- допомога в будівлі пандусу для Наталії Кот (учителя КСШ № 71, яка попала в аварію) (пошук спонсорів серед батьків, громадськості шляхом розповсюдження інформації;
- купівля тренажеру для Данила Аскевича;
- сприяння відкриттю масажного кабінету
- організація зустрічей з депутатами міста для пошуку спонсорської допомоги в будівлі пандусу у школі;
- благодійна допомога(збір коштів) для вирішення гострих проблем тим, хто потребує допомоги.
-тпроведення круглого столу з метою аналізу діяльності;
- підготовка матеріалів для для росповсюдження досвіду.
Результати та перспективи:
- позитивнее відношення здорових дітей до людей з особливими потребами;
- практичні дії вчителів да батьків школи щодо інклюзії людей з особливими потребами в суспільство(будівля пандусів), придбання тренажерів та обладнання, лікування масажем;
- постійне спілкування і дружба з дітьми з особливими потребами;
- відношення до людей з особливими потребами як до рівних.
Проект є довготривалим, в перспективі плануємо створення умов для роботи в школі вчителя іноземної мови Наталії Кот, яка пересувається в колясці та дітей з особливими потребами та навчання в школі дітей з особливими потребами.
ПРОГОЛОСУВАТИ: |